Зайду у дощ
змивать твої печатки,
відбитки трав з моєї спини...
Іду під дощ
змивать мої нотатки,
цілунки вогкі обітру об зливу...
Скоріш під дощ
піду втрачати силу
твоїх стискаючих долонь.
Біжу під дощ
ховати у футляри
твої сопілки від сторонніх уст.
...яка дзвінка, ця перша крапля,
яка урочиста ця мить...
ступлю під дощ змивати запах,
а він у серці вже пахтить!
02.07.2010р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=198934
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.07.2010
автор: gala.vita