Коли хто в небо погляд підіймає,
та зміст життя свого шукає,
тебе із ним одне єднає,
він теж красу буття пізнає.
Він теж, напевно, зорі відчуває,
і чує як пташиний спів лунає.
Його життя таке ж як і твоє,
Нічим не скорене. Він виграє,
з суспільством битву. Може є,
і в тебе друг такий?
Ти придивись - він також в небо погляд підіймає,
думок про інший світ не залишає,
свої призначення складне не забуває.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=199054
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 03.07.2010
автор: linki