Нема на світі кращої пори,
Як зацвітуть весною всі сади,
Стоять вони мов наречена у фаті,
І більшої нема краси.
Щомиті бачу їх мов ангела вві сні,
Чомусь дорогі вони мені,
Той цвіт,мов білий сніг,
хоч надворі весна-
В душі моїй тепер зима,
Така холодна й водночас гаряча як вона
Сама незнаючи посіяла
Зерна любові у мені,
А пожинав я сам у сірім дні...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=199078
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.07.2010
автор: M.Б