Сон в літню ніч-
Як меду кухоль,
Примарна насолода,
що надає мені любов,
Така коротка і п"янка,
що гублю розум і віддаюся почуттям,
нестримним,ніжним,і ледь-ледь лякливим,
Що проснуся я,
І рину в небуття,
В якому тебе нема.
Й невстиг насолодитись ним сповна,
Як враз настала мить жахлива ця,
І замість її сліпучої краси,
Я бачу білу стелю,
Як білий сніг,
І цілий день я сам не свій,
А ввечері впадаю в літній сон,
Щоб потім поринути в безодню знов...
Минув так рік,
А вона незрозуміла ніфіга,
А може й зрозуміти не хотіла,
А тільки .... вертіла!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=199079
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.07.2010
автор: M.Б