У сутінках холодних заметілі.
У хмурому і пасмурному небі,
Спускаються сніжинки білі
Я відчуваю їх - бачити не треба.
Вони кружляють танці дивні,
Які не бачив ще ніхто, ніколи.
І рухи їх то впевнені, то сильні,
У серці селять холод ранковий.
Чекаю сонця, що ростопить лід.
Чекаю вітру, що вселяє спокій.
А з неба сипле, сипле білий сніг,
І десь ледь чути:- « Ти не одинокий».
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=199178
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 04.07.2010
автор: Куцехвостик