Я важча за тебе душею.
Від тряскоту дріб’язку,
Яке так підступно ходою
Стирає весь наш зв’язок.
Я важча за тебе серцем.
У ньому вже скільки війн,
Всім вистачить і розірветься
Над старим проваллям мрій.
Я важча за тебе словом.
Я можу скипіти враз
І весь цей багаж до долу
Впаде у залізі фраз.
Я важча за тебе у всьому.
Я більше за тебе в стократ
Та хто мене жде вдома?
На вішалці сірий халат?!
На кухні – скляна попільничка?!
В кімнаті – сумний телефон?!
Я – звичка. Я звичка. Я звичка…
Чернетка життя з вікон.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=199417
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.07.2010
автор: Рубиновый Вторник