Я душу долі простягнуть готова,
Розкину руки - квіти серед поля.
Шепче вітер, гойдається колосся,
В стеблах жита заплуталось волосся.
Жито - життя, там маки пломеніють,
На обрії пухнасті хмарки мріють.
Літає яструб та цвіркун скрекоче,
А в небі жайвір співає охоче.
Розжарена ж куля в тремкім міражі,
Відкрита свідомість стоїть на межі.
В зеленій діброві зозуля кує,
На щастя, на долю надію дає.
04.07.10
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=199529
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.07.2010
автор: Валентина Ланевич