Щастя собі кував коваль і сам зламав його, на жаль, -
Скотилось ехом по траві замислувато: Се-ля-ві...
Весною дощ, а взимку сніг змиють усі сліди з доріг, -
Зійде пелюсткою на Світ Надії нової вже цвіт. -
До Сонця тягнеться трава... Нам Небо надає права, -
А той, хто щастя не знайшов, - стежиною не тою йшов!
Ми всі завзяті ковалі, куємо Долю на Землі, -
Пливемо в різному човні, а Зорі бачимо одні...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=199567
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.07.2010
автор: grycha