Мовчання – гучне та нестримне воно
Болить іноді сильно, усе йде на дно,
Та іноді п’янить мов солодке вино,
Але мовчання ми зневажаєм давно
В мовчанні, ти знай, віднайти можна вічність
У вічності всі вже забуті слова
В мовчанні ніким ще не сказана ніжність,
В кришталі мочання – прозора вода
В мовчанні та злість, що ніколи не вийде
В мовчанні той біль, що запікся в душі
Із тишею ночі весь розум обійме
В мовчанні відчутний тихий подих землі
Ти мовчки поглянеш і все зрозумію
Мовчання – це всі ті безцінні слова
Мовчання – це крик, що на волі німіє
Ти знаєш, в мовчанні кордонів нема
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=199600
Рубрика:
дата надходження 06.07.2010
автор: neverknowsbest