Під музику загубленої ночі
Інфантом забажаю собі стати,
Долаючи шляхи, колись захочу
Мерзотні повалити супостати.
Уменшити віддаленість кордонів,
Знешкодити їх тиск на спраглих грудях,
зИгзагами грядущих перепонів
Колись комусь загрозою побуду.
У ритмі три десятих на півчверті
За склом моїх вікон злітають краплі,
А ми такі близькі й такі далекі,
Голодно-ситі, зморені та спраглі.
Утопії втомилась малювати,
Боюсь, що їх для мене забагато.
Ловила на півслові інтриганів,
Ескізи набирала задля свята.
Не йди від мене завтра. Тільки нині
Отрутою спади на піднебіння.
Їством ти став для дивної причини,
Новим пророчим сенсом зубожіння.
Обсмалене сумління під роками
Чомусь вже ні про що тобі не скаже.
І відстань між холодними руками
! така їдка, така музично вража.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=199673
Рубрика: Нарис
дата надходження 06.07.2010
автор: Halyna