Я – українка!
Гарна, вродлива,
Рідною землею завжди щаслива…
Я – українка!
Щира, відверта,
Трохи спесива, де в чому вперта…
Я – українка!
Добра і мила,
Співом своїм увесь світ полонила…
Я – українка!
Жовто-блакитні
Стрічки в моєму волоссі помітні…
Я – українка!
Гарної долі…
Гірше у світі нема за неволю!
Я – українка!
В червонім намисті!
Думки мої, ніби та сльоза, чисті!
Я – українка!
До болю ніжна,
Дуже тендітна, трішечки грішна…
Я – українка!
Донька рідненька
Багатостраждальної Вкраїни-неньки!
Я – українка!
Цим я пишаюсь,
З думкою тою завжди прокидаюсь,
Дякую, Боже,
За мою долю!
Дякую, Боже, за нашу волю!
За ясне небо,
Сонце і квіти,
За ті пісні, що співаємо дітям,
За щире серце,
Мудрість, відвагу,
І за відверту до ближніх повагу…
Я – українка!
З сонця і неба!
Іншої долі мені не треба!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=199706
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 07.07.2010
автор: Котенок