Морський пісок шурхоче під ногами,
На берег виливається прибій.
З’явилась ніч. Закутавши все снами.
Хлюпочуть хвилі, мов відлуння мрій.
Їх ніжний шепіт, ніжний, таємничий,
Й приємний дотик теплої води.
До себе манить, піниться і кличе,
Мов промовляє: « Ну ж бо, підійди!».
Над головою повний місяць. Диво!
Освічує безкрайню далечінь.
На хвилях видно сяйво мерехтливо,
Це місяця прозора й дивна тінь…
Хлюпочуть хвилі. Ох, яка краса!
І вітер так пестливо обвіває.
Нічні такі прекрасні небеса,
І щось душа приємне відчуває!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=199829
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 07.07.2010
автор: Шкурак Тетяна