Відвідини Музи

[youtube]http://www.youtube.com/watch?v=drHwOad9sE0[/youtube]

(або  пісенька  плагіатора)
(переклад  пісні  Владіміра  Висоцького)

Я  вибухну,  як  триста  тон  тротила,–
нетворчого  в  мені  заряди  зла:
до  мене  Муза  в  гості  залетіла,–
лиш  трохи  посиділа  і  пішла.

Були  на  це  важливі  мо'    причини  –
і  скиглити  не  маю  права  я.
Ну,  уявіть  собі:  вночі…  і  у  мужчини  –
що  скажуть  люди  про  таке,  хто  зна'!

І  все  ж  мені  досадно,  одиноко  –
вам  люди  підтвердять,  що  Муза  ця
засиджувалась  тижнями  у  Блока,
а  в  Пушкіна  безвилазно  жила.

Весь  в  нетерпінні  кинувся  до  столу,
та  –  Господи  помилуй  і  спаси  –
вона  пішла.  В  мені  все  охололо.
Й  три  гривні  взЯла  –  мабуть  на  таксі.

Скаженим  звіром  бігаю  по  дому.
Бог  з  нею  –  Музу  я  простив.
Вона  пішла  до  когось  молодого.
Я,  мабуть,  її  слабо  пригостив.

Торт  величезний,  втиканий  свічками
зів'яв  із  горя,  висох,  як  і  я.
Допив  я  із  сусідами-жлобами
для  Музи  налаштований  коньяк.

…Пройшли  роки,  як  люди  в  чорнім  списку
минули…  Позіхаю  від  нудьги.
Вона    пішла  без  крику  і  без  писку.
Лишились  після  неї  два  рядки.

Ось  ці  рядки  –  (без  сумніву  –  я  геній!
Всі  на  поклон  до  мене  мають  йти!)  –
«Я  помню  это  чудное  мгновенье,
когда  передо  мной  явилась  ты»!  

-------------------------

                             Владимир  Высоцкий
Песенка  Плагиатора

Я  щас  взорвусь,  как  триста  тонн  тротила,-
Во  мне  заряд  нетворческого  зла.
Меня  сегодня  Муза  посетила,
Посетила,  так,  немного  посидела  и  ушла.

У  ней  имелись  веские  причины,
Я  не  имею  права  на  нытье.
Представьте,  Муза  ночью  у  мужчины!
Бог  весть,  что  люди  скажут  про  нее.

И  все  же  мне  досадно,  одиноко,
Ведь  эта  Муза,  люди  подтвердят,
Засиживалась  сутками  у  Блока,
У  Пушкина    жила  не  выходя.

Я  бросился  к  столу  -  весь  нетерпенье,
Но  –  господи,  помилуй  и  спаси!
Она  ушла,  исчезло  вдохновенье
И  три  рубля,  должно  быть,  на  такси.

Я  в  бешенстве  мечусь,  как  зверь,  по  дому.
Но  бог  с  ней,  с  Музой,  я  ее  простил.
Она  ушла  к  кому-нибудь  другому,
Я,  видно,  ее  плохо  угостил.

Огромный  торт,  утыканный  свечами,
Засох  от  горя,  да  и  я  иссяк.
С  соседями  я  допил,  сволочами,
Для  Музы  предназначенный  коньяк.

Ушли  года,  как  люди  в  черном  списке.
Все  в  прошлом  -  я  зеваю  от  тоски.
Она  ушла  безмолвно,  по-английски,
Но  от  нее  остались  две  строки.

Вот  две  строки,-  я  гений,  прочь  сомненья!
Даешь  восторги,  лавры  и  цветы!
Вот  две  строки:  Я  помню  это  чудное  мгновенье,
Когда  передо  мной  явилась  ты!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=199875
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 08.07.2010
автор: Віктор Ох