СОНЕТ №4

Що  в  голові  твоїй  сидять  юрбою
в  нічну      годину  сотні  сновидінь,
і  іноді  хвилюють,  непокоять  вже  знаєш.
Мчить  он  білий  кінь  
засніженою  річкою,  горою,
і  кидає  на  воду  срібну  тінь,  
а  небо  розсипає  білу  хвою  
й  мереживо  кульбабових  цвітінь…
Пташки    щебечуть  високо  у  вітах  
величних  і  химерних  пралісів...
 Свічки,  шампанське  і  красуні  в  квітах  
танцюють  під  гітару  й  скрипки  спів...  
В  снах  все  прекрасно...  
Та  ти  вранці  встань.
 Себе  самого  в  дзеркалі  розглянь.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=199878
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.07.2010
автор: Віктор Ох