РОК-Н-РОЛ З ТОБОЮ

Рок-н-рол  з  тобою,
І  ти  це  знаєш  краще  всіх,
Він  не  марить  героєм,
Залишаючи    тобі  безліч  втіх.
Він  з  тобою!  Я  запевняю…
І  ти  теж!  Прошу,  визнай  це!
Ти  коливаєшся  далі  від  краю,
Та  я  ж  знаю  твоє  істинне  лице!
Твоє  лице!  Твоє!  Ти  мене  чуєш?
І  в  це  я  вірю!  Як  не  крути,  та  як!
Він  близько!  І  ти  його  відчуваєш!
Яким,  насправді  є  його  смак!
Смак  драйву,  впевненості,  сили,
Світла  твоєї  загадковості,  містики,
Та  я  все-таки  напишу  про  могили,
Можливо  і  дивно!  Але  все  це  є  ти…

Рок-н-рол  з  тобою,
І  навіть,  коли  я  помітно  пішов…
Удари  барабанного  бою,
Приємні  як  наркотичний  укол
Знаю,  слухаєш  сьому  пісню,
З  сумом…я  не  її  персонажем,
Хоча  посміхаючись.  Звісно…
Милуюсь  вечірнім  пейзажем.
Так,  там  де  сонце  –  це  ліхтарі,  
Телефонні  розмови,  як  порятунок,
Та  «кольорових  снів»  аж  наприкінці,
Лиш  маленький  наш  подарунок…
Ти  ж  цей  рок-н-рол  не  забудеш,
Він  як  новонароджене  немовля,
Коли  ти  тільки  його  розбудеш,
Перші  слова  «Ось  це  моє  життя»…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=199938
Рубрика: Міська (урбаністична) поезія
дата надходження 08.07.2010
автор: Антон Геч