Все мине, все згодом мине…

Померли  надії  на  життя
На  щастя  загибли  надії
Набридло  думати  над  сенсом  буття
Немає  сил  на  дії
Впасти  в  зелень  п*янку  і  весняну
Коли  от-таке  от  бува
Хочеться.Хочется  ковтнути  хмару  п*яну
Коли  реальність  мене  убива
А  я  піду  й  занурюсь  з  головою
У  свіжу,зелену  траву
А  потім  знову  до  бою
А  всю  біль  й  гіркоту  ковтну
Й  хоч  захлебнется  болем  юна  душа
Й  час  так  повільно  піде
Залічить  рани  полинь-трава
Все  мине,все  згодом  мине...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=200020
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.07.2010
автор: Полінь-трава