РІВЕНЬ… (усмішка)

Передумав  Він  женитись...  Вона,  вся  в  тривозі,-

Дістає  його  словами,  спинитись  не  в  змозі:

-  Грамотій  земський  знайшовся!  -  Спирає  на  рівень,  -

А    раніше,  не  спирав!    Співав,  як  той  півень,  -

Кукурікав  кожен  день,    з  власної  натури

Запевняв,  що  це    любов,    а  не  шури-мури...

Надихнувся  й  скривив  рота...      Плакати  не  буду,  -

Лиш  зачиняться  ворота  геть  той  спів    забуду...

Зарубай  собі  на  носі,  -  я  тобі  не  курка,  -

Маскуватись  теж  умію  та  гратись  у  жмурки!  -

За  усі  твої    зізнання    -  дякую  уклінно

І,  давно  тобі,    до  речі,  вже    знайшла  заміну!

Щоб  сповна  дошкулить,  -  реготнула  на  всі  зуби:

Goodbye,    павич  зелений,  -      іди    паси    клумби!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=200101
Рубрика: Сатира
дата надходження 09.07.2010
автор: grycha