Убив любов,
Убив Юрка,
Померла кров,
Стала гірка.
На ранах замерзає лід,
Крига не крига, сніг огортає.
І я іду, лишаю слід,
А зверху інший вже лягає.
Дорога, вітер, сніг, зима -
Душа моя не з цього світу.
Я сам один, вона – сама,
Нема кохання уже сліду.
Мені, чи ні? Тобі? Не знаю.
Всю правду розказати, а чи треба?
Я відчуваю, так, я відчуваю:
Дощ падає сльозами з мого неба.
І що робити, що далі робити?
Я йду, але не знаю вже куди іти,
Ще залишилося так не багато часу жити,
Ще залишилося, але нема уже мети.
18.12.2009
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=200136
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.07.2010
автор: КРІПАКОС