В нічних обіймах дощик стукотів,
Вичитував душевні мемуари.
Мелодією наших почуттів
Він укривав самотні тротуари.
І крапельки весняної води
Дрімали у моїх блідих долонях.
Лишаючи проникливі сліди,
Дощ грався на гарячих мокрих скронях.
І вправно із душі він проганяв
Всі спогади, присвячені коханню,
Повитому в плеядах ніжних трав,
Про зустріч нашу – першу і останню.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=200210
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.07.2010
автор: Marianna Russo