любов, що возвеличив сам Платон
в скупому захваті крізь призму часу
накине на стосунки кілька тон
своїх турбот і... піде до шинквасу
любов, що не рахує милі і роки
прощанням бореться за право мати віру
у тканність почуттів, а з них лиш тороки
і ті забарвлені в байдужість сіру
любов, що покидала сотні раз
але верталась з клунками, як вперше
терпіла зверхність рук чужих образ
народжувалась знову, навіть не померши
Палтон, що кам"яніє в шантажу
вагається між правом бути вічним або вірним
накинув на терезки слави вантажу
любов залилась поцілунком лірним
і знову наламала дров
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=200221
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.07.2010
автор: Наталка Тактреба