Життя моє-дорога
Від рідного порога,
Що стелиться під ноги.
Не завжди ти широка і полога.
Ти часом рівна і широка,
Та ще і квіти ростуть збоку.
Тоді й попутчиків не порахуєш
І гарних слів про все почуєш.
Частіше ти -то польова дорога,
Де крім пилюки більш нема нічого
І поруч крім рідні нема нікого,
Та ще надій на них і себе самого.
А часом ти лишень стежина,
Де не ступала ще нога людини,
Та ще й петляєш поміж терни,
Що можуть навіть шкіру здерти.
В яких живуть ще й хижі звірі
Чи то при владі, чи то у вірі.
Важкий в таких умовах шлях.
А думи про життя наводять жах.
Значною мірою подолана дорога,
Але ще не болять від неї ноги.
І я готовий ще далеко йти
Лише щоб поруч була ТИ.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=200311
Рубрика:
дата надходження 10.07.2010
автор: Верба Владимир