Сповідь кохання

Вітер  віти  гне  додолу
Сонце  хмарами  закрите
Чути  лише  звуки  грому
Дощ  сьогодні  буде  лити
Він  промовить  до  діброви:
«Чи  сумуєш  ти  за  мною?»
І  почує  ніжну  мову:
«Так,  скучала  за  тобою…
Чом  приходиш  ти  так  рідко?»
Дощ  поважно  мовить:  «Справи…»
А  діброва  зойкне  гірко:
«Один  одного  кохали…
Ти  ж  колись  пообіцяв
Що  для  тебе  я  –  єдина»
«Молодий  я  був  –  не  знав
Що  є  в  світі  інша  мила…»
Потекли  пекучі  сльози
Запекло  вогнем  у  серці
«Скоро,  скоро  вже  морози
Я  забуду,  я  вже  мертва…»

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=200479
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.07.2010
автор: NatalieFlower