Перетремчу.Перемовчу.
Перелопачу.Перевію.
Волання, схоже до плачу.
Життя, подібне буревію.
Мовчу. Не затишно душі
від пустослової балачки.
Де ніч у сірім кунтуші -
там нехристь б'ється навкулачки.
На самім дні дзвінких криниць
квітують ночі зореоко.
Краплина тиші пада ниць.
Скриплять дуби, узявшись в боки.
Про що той скрип у тиші дум?
Про що - у рамі темній ночі?
У Гетсиманському саду
плід пізнання зростав пророчий.
Пізнання істини і лжі -
то знак в цілункові Іуди:
підлоту чинять не чужі,
близькі твоїй довірі люди.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=200549
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 12.07.2010
автор: Omega