Під небом котиться Земля -
у Всесвіті маленька зірка.
І хтось невидимий здаля
весь час за нами стежить зірко.
Чи то по розуму "брати"?
Можливо, монстри безсердешні?
А ми, роззявивши роти,
чекаєм, що нам дасть прийдешнє?
Життя прискорює свій біг,
аж рве суєтність оболочку.
На траєкторії орбіт
в нас - вічність? фініш? Чи відстрочка?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=200551
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 12.07.2010
автор: Omega