Поривами холодними, як осінь
І хмарами темнющими й чіткими
Мене кидає, повертає, просить…
Всі спогади старі стають новими.
Вриваються у душу дивні смисли,
Фантазія на злітній полосі,
А я тебе роздумую і мислю,
Як зблизити далекі полюси…
А я тримаю миті всі за руку,
До серця пригортаю, мов дитя…
Лиш осінь мовчазні зриває звуки,
Що не дає нікому з них життя…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=200594
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.07.2010
автор: Марічка9