Ви памятаєте? Без слів
ми зрозуміли - це не випадковість,
і погляд Ваш мені колись болів,
давно, як казка... Загадковість..
Волосся гребенем чесало море -
на хвилях прокидались ми:
п'янке сьогодні, завтра ще прозоре,
як чайки обіймалися крильми.
Ви бачили мене? Ви знали,
що йти не слід, лиш трохи зачекать...
Слова прощання Ваші розпинали
чорнилом на папері - падала печать.
Липневий вечір розкриває ноти,
нектаром ллється лілія-печаль,
Ви - ніжний, випадковий дотик;
Ви - мій нездійснений причал.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=200634
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 12.07.2010
автор: Окрилена