Чоловік у жовтому кашкеті
Чимчикував по вулиці
І без жодного білету
Їздив у маршрутці він
Й не питали водії
Чи платив він гроші
Й коли прогнозували дощі
Над ним була погода погожа
І посміхалися йому всі-всі
Широко і щиро
Посміхались і дорослі і малі
По-доброму і мило
І виляли собаки хвостами
Відкривались перед ним віконця
Хоч і ні разу він не рушив устами
Просто він родом був з сонця!
З туда де все гаряче-гарЯче
Але зігріває та спека лиш серце
З туда люди люблять всіх добрЯче
Там там де відкрита кожна дверця.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=200635
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.07.2010
автор: Полінь-трава