СОНЕТ №7

Чи  довго  буде  чужорідна    твань?
мурло  пихате,"великодержавне"
протягувать  чіпку  москальську  длань
і  напихать  нутрище  кровожадне?  
Не  вдавляться  від  хижих  зазіхань  
своїх    ідей    месійських  каторжани!
Любить    когось  ліняться    "рашен  Вань",
хіба  наскоком  наче  партизани.
Їм  хочеться  під  себе  підім’ять
усе,  що  можна,  й  душу  відібрать,
і  пустоту  свою  заткнуть  тобою.
Чомусь  їм  сало  "нравітса"  твоє.
 І  їм  бажаеться,  такі    вони  вже  є,  
тебе  засмоктувать  у  себе  з  головою.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=200661
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.07.2010
автор: Віктор Ох