Я повір не знаю як забути?
Як викинути з серця свого?
Твої цілунки, обійми розлуки,
Твого погляду ніжного...
Кроваві сльози проливаю
І біль стискає душу!
Я погляду твого благаю,
Милостині в тебе прошу...
Відпусти, відпусти, відпусти...
Хоть краплю волі дай.
Наповні груди дихнути
Без тебе не всилі - знай...
Та що слова мої - пусті,
Ти їх не слухаєш, не знаєш!
І що тут вирази крилаті,
Тепер ти іншу маєш...
Теж не сама, але без тебе!
І вільного життя не знаю.
Всі мрії і думи про тебе,
І кохання своє проклинаю!
Серце на шматки розкололось
І навіть осколки з тобою...
Наївне дівчисько замріялось -
Забути тебе, і бути собою!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=200773
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.07.2010
автор: Tanj