Якось так холодно...чому я боюся самотності,адже колись мені це так подобалось!Мені холодно і страшно...
Сльози постійно течуть з очей....але чому,я ж сильна!Життя мені стільки перепон на моєму шляху поставило...Але я і надалі насолоджуюсь його дарунками...милуюсь природою...обожнюю тварин...і хочеться встигнути зробити багато добра....але таке враження,що от хтось схопив тебе за руку..і не дає можливості це робити..чому?
Я ж не любила...а просто звикла...тоді чому мені зараз так важко...
Чому люди відвертаються від мене...якщо я ніколи не бажала зла...
Говорять:Це зависть!
Але чому мені заздрити...я ж така людина як і всі...але чомусь не народжена бути щасливою....чому?
Я кожний день стараюсь щось в собі змінити...недоліки знищити,але при тому залишаюсь такою яка я є...
Чому я чужа серед своїх,а своя серед чужих???Чому?
Але я продовжую крізь сльози сміятись...а плачу...коли ніхто не бачить....не хочу показати свій характер слабким,адже я сильна...́
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=200839
Рубрика:
дата надходження 13.07.2010
автор: Natka777