реагує на лагiдний дотик
свiтлом м'яким неслiпучим
в темних глибинах зiниць
вона прицiловує тишу
на сонних твоїх повiках
пригублює мiсячний промiнь
i засинає поряд
коли ввi снi стає страшно
сполохано водиш рукою
аби увiмкнути як лампу
сонце твого життя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=200916
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.07.2010
автор: мирослава