Ми любимо тих,
хто нас не варті....
і губим тих,
кого не варті ми...
За кимось ми страждаємо,
і долю проклинаємо,
а хтось і так за нами
всю ніч лиш сльози проливає,
і життя кляне-проклинає...
Того, хто поруч є щодень -
не помічаємо,
за тим, хто нас уникає,
очима всюди ми шукаємо...
І, як мани, дзвінка чекаємо,
на інших презирством відповідаємо...
Тих, кого ми приручаємо,
Тепер весь час оберігати маємо!
А ті, хто приручили нас -
усе забудуть швидше,
пройде болі й горя час...
І не жалітимуть, ніколи, нас...
Тоді навіщо ж робити так,
щоб було гірше нам і вам,
і чому любити так не вміємо,
щоб не губити життя іншому?..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=200956
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.07.2010
автор: смуток серця