Я не прошу мене пробачити,
В горнятко наливати чаю...
Лиш інколи дозволь побачити
Частинку неземного раю.
Не говори слова підібрані,
Що кимось сказані були.
Просто поглянь очима вірними
І теплий спогад збережи.
А я прийду колись закохана,
Можливо у твоєму сні,
Щоби гірка сльоза непрохана
Розповіла усе тобі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=201013
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.07.2010
автор: Та, що іде до зірок