В мене в роті повно піску.
Його жую, аж кришаться зуби.
Я – інвалід, але не у візку –
Моральна каліка другої групи.
Пісок символізує пусту моду,
Яку усім внушає main stream;
І забирають лапи із рук воду,
Щоб не запив й мовчав, як мім .
Роки пройдуть, пісок спечеться в скло,
Що зріже лівер, туман спресує ситом.
Щоб зняти біль, зміняю розум на вино,
Чекатиму поки прийде спаситель.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=201018
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 14.07.2010
автор: Gaduk