Впала з неба на землю тінь
Повітряна, важка, густа.
Розчинилась у черні синь,
Заблукали в імлі міста.
Заблукали в імлі і ми,
Тут безжальний полює жах.
Пригорни мене, обійми!
Порятуй від його ножа.
Порятуй від його тортур,
Обійми мене, пригорни!
Пересилимо снів орду,
Переможимо лють війни!
До світанку вуста до вуст,
Крізь пітьми кострубатий шлях,
Крізь потвор й ворогів союз,
У прозорі жаги поля!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=201115
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 15.07.2010
автор: Григ