Ловлю жовтаве сонечко в траві,
Воно так мружить очі, хилить вії,
І посмішкою світ навколо гріє
В зеленій шовковистій мураві.
Біжу за ним, всміхається хитрюще,
Тікає тихо від моїх долонь,
Лопоче лапками, торкнулася – вогонь,
Але ж яке на вигляд веселюще.
Ей, почекай, пухнастику, не йди,
Не чеберяй так швидко ти від мене,
Дивлюсь, а все зелене-презелене.
Ну от…Вже зникло сонечко кудись…
Черлена фарба загорілась вмить,
Дрібним, як дзвін монет, веселим сміхом
Таке чудесне!!! Вай…очам на втіху,
Не потушіть його! Не потушіть!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=201120
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 15.07.2010
автор: barabenka