А птаха щастя у неволі не літає.
Вона, лиш бідкається, плаче і страждає.
В неволі крила опускає, навіки засинає.
А я відкрию клітку, випущу пташину
Вона, приносить щастя, те єдине
Яке так довго я шукаю,
І в тернях бруду, зради і брехні блукаю.
Я випущу пташину, хай летить
І покоряє всю земну блакить.
Нехай співає всім закоханим пісень,
Нехай приносить щастя кожен день
Усім, хто так давно його чекає.
І у безвірі руки опускає.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=201129
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 15.07.2010
автор: Rom@shka