В полоні туману, гарячого болю,
В обіймах вітру, що вкрав долю,
Розвіяв її з порохом-димом,
Сховав за дощем, дощем невидимим...
Холодно, зимно, а по щоках – сльози,
В серці моєму лютують морози.
Забуте, розбите моє почуття,
Останні слова хай летять в небуття...
Холодно, пусто, самотньо з тобою,
І ти – вже не сонце, що прийде з весною,
Тепер снігом білим завієш-закриєш,
З зорею останньою в небо не зійдеш.
І ледь чутні кроки, і шепіт – тихий,
Їх знов розбивають душі крики.
І буде палати в душі той вогонь –
Від дотиків ніжних двох ніжних долонь....
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=201308
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.07.2010
автор: Юлія Солнцева