Душа у творця-то покинутий острів
в житейському вимірі вічних утрат,
бо першим зречеться найближчий апостол,
І викопа яму улюблений брат.
Товчеться чомусь по душі повно люду:
То задум непевний, то рими нема.
Чому ви звалили гріхи на Іуду?
Христа не Іуда продав, а юрма.
Оті, що кричали спочатку "Осанна",
а потім "Розпни!" у трагічний момент,
тебе возвеличать й розіпнуть так само,
якщо ти Месія, тим більше-Поет.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=201413
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.07.2010
автор: мирослава