Тобі єдиному

Моя  любов  пройшла,як  дощ  мінливий
Твоїх  обіймів  не  бажаю  знати  
І  не  цілуй  мене  так  ніжно,милий
І  в  ліжку  нашому  одна  я  буду  спати.

Ти  не  кажи  мені:"Кохана,люба!"
Брехні  такої  я  не  хочу  чути
Наша  любов  була  міцніша  дуба  
Ти  зруйнував  усе  і  разом  нам  не  бути.

Забудь  усі  слова,  які  я  говорила
Вони  тебе  не  варті  після  зради
Вона  мене  як  блискавка  убила
Ненависті  своїй  не  можу  ради  дати.

Та  як  забути  ті  шалені  ночі,
Коли  в  хвилині  пролітало  все  життя,
Коли  від  пристрасті  закочувались  очі
Й  разом  з  тобою  поринали  в  небуття.

Ці  почуття  ні  з  чим  не  порівняти,
Ці  ніжні  пестощі  твоїх  ласкавих  рук
І  маску  збайдужілості  не  буду  одягати
Відразу  віднайду  життя  безмежних  мук.

Я  маю  згодом  про  все  це  забути
І  згадувать  тебе  лише  у  сні  
В  твоїх  бажаннях  припиню  тонути
Й  присвячувать  тобі  свої  вірші.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=20186
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 25.09.2006
автор: masya