Не йди!Ще хвилинку зі мною постій.
Пробач, що не можу я жити без тебе
Я знаю, що краще зостатись одній.
Можливо й не краще, але так треба.
Та серце не слуха розумних порад
Й думками все більше затьмарюе розум.
Згадаю тебе і заквітчаний сад...
Це вже не моє, це лиш писаний лозунг.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=20187
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 25.09.2006
автор: masya