Україно! Ненько мила,
Як тобі живеться?
Бо до тебе на чужині
Серце моє рветься.
Люба моя, серце моє,
За тобою тужу.
Як згадаю я про тебе,
То душа ридає
Через те, що не з тобою,
Поряд тебе немає.
На чужині все чужеє,
І лани і гори.
Сонце й місяць не так світять,
Й зорі- тьм’яні зорі.
Знаєш бо, як я сумую,
Знаєш бо, як тужу.
Повернутися би рада
Та тут жити мушу.
Та й навіщо повертатись?
Я себе зганьбила
Перед братом і батьками.
Краще б я не жила,
Аніж жила на чужині
Далеко від тебе.
Я прощення в тебе прошу,
Стаю на коліна.
Прости мене, моя Нене!
В мене ти єдина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=201941
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 20.07.2010
автор: Rom@shka