Зайшло моє сонце, пройшов мій світанок.
Не буде вже танців, не буде співанок.
Пройшло моє літо, і я відлітаю,
І радість мене вже навік покидає.
Тривога і сум в серці знов оселились,
Надія на краще надрібно розбилась.
І час вже для мене летить, наче повінь,
Сховався за хмарку щасливий мій промінь.
Туга, наче навпіл мене розриває,
І біль ніби другом мене вже вважає.
Та маю йти далі, та маю встояти,
Бо є у душі моїй лицарські лати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=201967
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 20.07.2010
автор: Ярослава Ткач