За обрій сонечко сідало

За  обрій  сонечко  сідало,
Над  горами  стояв  туман.
Раптова  злива,  темно  стало-
Природи-матінки  роман.
Злякано  річечка  тікала,
Вербові  коси  полоскала.
Шумів  тривожно  дужий  ліс:
-Гроза  іде,  -  новину  ніс.
Пухнаста  білочка  в  дупло
Ховала  все  своє  добро:
Сушені  ягоди,  гриби.
Спішився  ворон  з  висоти.

 12.07.10

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=202017
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.07.2010
автор: Валентина Ланевич