Все вирішено вже за нас...,
пройдено цей незабутній шлях,
якого не повернеш вже назад,
бо двічі в одну річку не ввійдеш,
і міст згорівший до тла не підіймеш,
лиш спогади у попелі знайдеш,
які невдовзі,все ж вітер рознесе,
із серця біль і горе забере,
у прірву скине...
і ВСЕ...
ти мене забудеш,
я знаю, ти зумієш...
і лиш почуття свої прилелієш,
бо їх не в силі я забрати,
тому лиш прошу тебе - не страждати,
і щоб було краще нам обом,
відпустити, забути, не згадувати,і не благати...
не суджено нам разом букет,
із почуттів пянких сплітати...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=202036
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.07.2010
автор: смуток серця