Замотані груди скотчем
І дуже важко вдихати.
Як вовк ти чекаєш ночі:
Скоріше б піти полювати.
Вже очі не сяють блакитні,
Волосся не те,що раніше.
Товари твої вже не митні,
Тож діяти треба скоріше.
Розвій свій повітряний замок,
Зірви всі портрети на стінах.
Уже не існує рамок!
Бодай не зірватись на мінах...
Крокуй обережно й невпинно,
Обходь стороною всі ями,
Бо відлік іде погодинно,
Бо не відпереш потім плями.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=202098
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 21.07.2010
автор: Сльоза