Чому не так, як мріялось у снах?
Реальність знову відкриває маску:
і десь високо в небесах
стокрилий янгол проголошує поразку:
злим поглядам і заздрісній гієні,
безчесникам сакрального добра;
панічним рухам в спокої буденнім.
Земля зітхає криком журавля.
За білими дверима - чорним коридором
вистукує свій ритм наступний крок,
відчинене вікно, розбите зором -
скрипить високовольтним струмом від зірок...
Я стану вітром і постукаю у шибку
твого вікна, що із товстого шкла,
нанизувати буду, як коралі на тоненьку нитку
твої дощі, і хуртовини, і слова.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=202879
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 26.07.2010
автор: Окрилена