Тій, кого люблю…
В твоїх очах печаль бездонна
Не поселились би ніколи.
Лиш три сестри – Надія, Віра
Й любов будують частоколи
Людського щастя коло тебе.
Лише вони горять іскрою
Й зірками падють із неба,
Щоб рідних не накрило млою…
І щира усмішка ласкава…
Й гаряче серце пломенисте…
Дбайливі руки, ясні очі…
Думки, немов джерела, чисті…
І дух незламний! Не згасили
Душі вогонь всі негаразди.
Проти вітрів ти йшла щосили,
Не дозволяла руки скласти!..
Зоря яскрава, кажуть люди,
Нова у небі загориться,
Коли життя нове, тендітне
В малій дитині сколоситься…
І ти зоря! Нам сяєш з неба.
Ти берегиня, ти невтомна.
Хресту молитимусь за тебе…
В моїх очах – печаль бездонна…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=203223
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 28.07.2010
автор: Наталія Кудрявченко