Я ваші посмішки нанизую на спогад,
Разочки пам”яті розвішую близ серця.
Перлинки радості мені милують погляд
Вони, як промінь в чистому озерці.
В моїм намисті є і темні згустки
Кривої посмішки безжальної і злої.
І дотик їх до серця родить пустки
У долі. Навіть час їх не загоїть.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=203290
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 29.07.2010
автор: Валентина Курило