Стояла надворі провесінь,
напнуте небо вітрилами,
пробився з-під снігу пролісок –
то щастя в серцях відкрили ми.
Коли розійшлись з тобою –
у тиші вмирали кроки...
І серце ятрилось з болю,
і вересень міряв смокінг.
Коли прощалась з тобою –
зима посипала борошном...
Вкривала весь світ габою –
щоб стало на серці порожньо.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=203434
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.07.2010
автор: Omega